Ми віримо, що “все Писання натхненне Богом” (2Тим. 3:16), і під цим розуміємо, що вся Біблія є богонатхненною, тому що святі мужі Божі були скеровані Духом Святим написати її (2Пт. 1:21). Це натхнення поширюється однаково і повністю на всі частини Писання – історичні, поетичні, повчальні книги та книги пророків. Тому Біблія є непомильною у тексті оригіналу, авторитетною та достатньою на всі часи (2Пт. 1:19; Ів. 5:39), христоцентричною – розповідає про Христа, христологічною – навчає про Христа.

 

Центром усієї Біблії є Ісус Христос – Господь і Спаситель, Його Особа та Його праця під час першого і другому приходів. Отже, жодна частина Біблії, у тому числі й Старий Завіт, не може вважатися правильно прочитаною або сприйнятою, якщо вона не спрямовує до Нього (Лк. 24:27,44; Дії 17:2-3; 18:28; 26:22-23; 28:23). Тому, маючи Божий авторитет і силу впливу на людей, Святе Писання як Слово Боже дане нам для керівництва у всіх сферах нашого життя (Іс. 55:10-11; Пс.118:105; Рим. 15:4; 1 Кор. 10:11).

 

Наша віра будується на відкритті: Бог відкриває Себе в історії людства, і 66 книг Біблії (39 Старого Завіту та 27 Нового Завіту) є виявом Його самовідкриття (Євр. 1:1-3).

 

Ми віримо, що, з одного боку, Писання є істинним свідченням благочестивих людей про Бога, Якого вони любили та Якому служили, а з іншого боку – є Божим свідченням і Божою наукою у зрозумілій для людини формі.

  • Ісус Христос розглядав Писання як настанови Свого Небесного Отця (Мт. 4:4; 7:10; 5:19-20; 19:4-6; 26:31, 52-54).
  • Апостол Павло описував Старий Заповіт як повністю богонатхненний.
  • Апостол Петро підтверджує божественне походження біблійної науки (2Петр. 1:21; 1Пт. 1:10-12).

 

Церква справедливо вважає справжні апостольські Писання такими, що довершують Біблію (1Кор. 2:12-13).

Ми віримо, що Писання є одночасно повністю людською та повністю божественною книгою. Тому весь її багатогранний вміст – історія, пророцтва, поезія, пісні, мудрість, проповіді, листи та все інше – приймаємо як від Бога.

 

Визнання Біблії як авторитетного та безпомилкового Слова Божого зобов’язує нас: дякувати Богові за дар Його написаного Слова (2Кор. 9:15);старанно будувати нашу віру й життя повністю та виключно на ньому (Рим. 10:17; Юди 1:20).

 

Ми віримо, що Писання – божественна книга для людей, тлумачення якої повинно враховувати відомості про автора книги, історичний та культурний контекст її написання (Лк. 10:26). Водночас Біблія містить і алегоричні тексти.

 

Кожна книга Біблії написана зрозуміло для тих читачів, до яких вона зверталася. Це також стосується книг, які широко використовують символічну мову, – книг Даниїла, Захарії та Об’явлення.

 

Читаючи та пояснюючи Святе Писання, ми повинні дотримуватися двох принципів:

  • сприймати факти, заповіді, обітниці та застереження, які Бог повідомляє нам, так, як вони написані (Лк. 8:5-8);
  • молитовно на підставі Писання роздумувати та знаходити те, що Бог хоче відкрити (Лк. 8:9-15).