Створення

Ми віримо, що Бог створив людину із “пороху земного, вдихнув дихання життя, і стала людина душею живою” (Бут. 2:7). Отже, людина – істота триєдина (дух, душа і тіло) – Йов 12:10; Іс. 57:16; 1 Сол. 5:23; Євр. 14:12) – і належить до фізичного (видимого) світу та духовного (невидимого).


Бог створив людину безсмертною за образом і подобою Своєю, які полягають в інтелектуальних, моральних, вольових та інших властивостях (Бут. 1:26-27, 5:1; Як. 3:9).


Бог створив людину з метою:

  • безпосереднього спілкування з нею (Бут. 3:8; Екл. 7:29);

  • поклоніння Йому (Пс. 66:4);

  • продовження людського роду і “замешкання по всій землі” (Бут. 1:28; Дії 17:26);

  • для володіння навколишнім світом і праці на землі (Бут. 1:28; 2:15; Пс. 8:7).


Бог створив людину зі свободою волі. Вона має право самостійно зробити вибір між добром і злом (Бут. 2:16-17; Повт. Зак. 30:19; Іс. Нав. 24:15; Єр. 21:8).


Гріхопадіння

Ми віримо, що людина через спокусу від диявола самостійно вибрала шлях непослуху своєму Творцеві, чим згрішила проти Святого Бога (Бут. 3:1-6; Іс. 59:2; Ів. 8:44).


У момент гріхопадіння людина померла духовно і стала смертною фізично (Бут. 2:17; Рим. 6:23; Єф. 2:1; Кол. 2:13).
Через гріхопадіння перших людей усе людство успадкувало гріховну природу та смертність (Бут. 6:3; Пс. 50:7; 57:4; Єр. 17:9; Рим. 5:12). Результатом гріхопадіння є те, що людина самостійно не може знайти Бога (1Кор. 2:14; Рим. 3:11).